Німецько-український термінологічний словник

nuterm

Reifen m, Reifen
Транспорт
Дефініція

гумовий суцільний обруч або оболонка з прогумованої тканини з гумовою камерою, наповненою стисненим повітрям; прикріплюють на обід колеса для збільшення амортизації і поліпшення рухомости, зчеплення з дорогою

(Словник української мови, СУМ 1970–1980)

die Felge umfassender äußerer Teil eines Rades an Kraftfahrzeugen und Fahrrädern, der meist aus luftgefülltem Gummischlauch und Decke besteht

(DWDS)
Ужиток

einen Reifen wechseln – замінити шину

ein schlauchloser Reifen – безкамерна шина