Німецько-український термінологічний словник

nuterm
Imperativ m, Imperative
Філологія, мовознавство, граматика
наказовий спосіб, імператив(Nastya_Zakharchenko)
Дефініція

граматична категорія дієслова, що виражає спонукання до певної дії у формі наказу, побажання, прохання, заклику, поради; дієслова цього способу не мають категорії часу, але їм властива категорія особи й числа

(Барань Є., Газдаг В. Словник філологічних термінів. Берегове: Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, 2024. 108 с.)

Modus (2), mit dem ein Befehl, eine Aufforderung, eine Bitte o. Ä. ausgedrückt wird; Befehlsform (z. B. geh!, geht!, wirf!, werft!)

(Duden)
Синоніми

Befehlsform

Англійські відповідники

imperative mood

Філологія, мовознавство, граматика
дієслово в наказовому способі, дієслово в імперативі
Дефініція

Verb im Imperativ

(Duden)