Німецько-український термінологічний словник

nuterm

Begnadigung f, Begnadigungen
Право, кримінальне право
Дефініція

акт глави держави, згідно з яким особу або кількох осіб, як правило, повністю або частково звільняють від по­карання (незалежно від тяжкости вчиненого злочину), або ж застосовують щодо неї (них) м'якше покарання

vollständige oder teilweise Aufhebung rechtskräftig verhängter Strafen

Синоніми

Straferlass, Strafnachlass

Ужиток

um Begnadigung bitten – просити помилування

auf Begnadigung hoffen – сподіватися на пимилування

ein Anspruch auf Begnadigung – право на помилування